Іудаїзм
назад

ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 24 · Закони про шлюб і розлучення

машинний переклад: ця традиція ще не має опублікованого перекладу вашою мовою

1Чоловік бере жінку [до свого дому] і стає її чоловіком. Вона не знаходить ласки в його очах, бо він знаходить у ній щось огидне, і він пише їй розвідного листа, дає його їй у руку та відсилає її зі свого дому;

2вона виходить з його дому і стає дружиною іншого чоловіка;

3тоді цей останній чоловік відкидає її, пише їй розвідного листа, дає його їй у руку та відсилає її зі свого дому; або чоловік, який узяв її за дружину останнім, помирає.

4Тоді перший чоловік, який розлучився з нею, не може знову взяти її собі за дружину, оскільки вона стала опоганеною для нього — бо це було б огидним для БОГА. Ти не повинен наводити гріх на землю, яку ВІЧНИЙ, твій Бог, дає тобі в спадщину.

5Коли чоловік узяв наречену, він не повинен виходити з військом чи призначатися до нього для будь-якої справи; він має бути вільним для свого дому один рік, щоб дарувати щастя жінці, з якою одружився.

6Жорна чи верхній жорновий камінь не братимуться в заставу, бо це було б узяттям у заставу чийогось життя.

7Якщо виявиться, що хтось викрав людину — а потім поневолив чи продав її — когось зі своїх братів-ізраїльтян, той викрадач мусить померти; так ви вигубите зло з-посеред себе.

8У випадках ураження шкіри пильнуйте якнайстаранніше чинити саме так, як наставляють вас священники-левіти. Пильнуйте чинити так, як Я наказав їм.

9Пам’ятай, що вчинив ВІЧНИЙ, твій Бог, із Міріам у дорозі після того, як ви вийшли з Єгипту.

10Коли ти даєш будь-яку позику своєму співвітчизникові, ти не повинен входити в його дім, щоб забрати заставу.

11Ти повинен стояти надворі, тимчасом як той, кому ти дав позику, винесе заставу до тебе назовні.

12І якщо вони нужденні, не лягай спати в їхній заставі;

13ти мусиш повернути заставу на заході сонця, щоб могли вони спати в одежі своїй і благословляти тебе; і це буде тобі на заслугу перед ВІЧНИМ, Богом твоїм.

14Не утискай нужденного та бідного наймита, чи то з братів твоїх ізраїльтян, чи то з чужинців в одній із громад землі твоєї.

15Ти мусиш виплатити належну платню того ж дня, перш ніж зайде сонце, бо вони нужденні й конче залежать від неї; інакше волання до БОГА здійметься проти тебе, і ляже на тебе вина.

16Нехай батьки не караються смертю за дітей, і діти нехай не караються смертю за батьків: лише за власний свій злочин мають вони бути покарані смертю.

17Не порушуй права чужинця чи сироти; і не бери в заставу одяг удовиці.

18Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті і що ВІЧНИЙ, Бог твій, викупив тебе звідти; тому Я й наказую тобі чинити цю заповідь.

19Коли жатимеш урожай на полі своїм і забудеш сніп у полі, не вертайся забрати його; нехай дістанеться він чужинцеві, сироті та вдові, — аби ВІЧНИЙ, Бог твій, благословив тебе в усіх починаннях твоїх.

20Коли оббиватимеш оливки свої, не оббирай удруге після себе; нехай дістанеться те чужинцеві, сироті та вдові.

21Коли збиратимеш виноград у винограднику своїм, не дозбируй удруге після себе; нехай дістанеться те чужинцеві, сироті та вдові.

22Завжди пам’ятай, що ти був рабом у землі Єгипетській; тому Я й наказую тобі чинити цю заповідь.

джерело: THE JPS TANAKH: Gender-Sensitive Edition

WEBREATH · 11:11

«Let every thing that hath breath praise the LORD» — Psalm 150:6

Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.

WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath