ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 22 · Різні закони

1Якщо побачиш, що віл твого брата-ізраїльтянина або вівця його заблукали, не відвертайся від них; конче поверни їх своєму ближньому.

2Якщо ж твій брат-ізраїльтянин живе не близько від тебе або ти не знаєш, хто [власник], то приведи тварину до свого дому, і нехай вона залишається в тебе, доки твій ближній не шукатиме її; тоді поверни її йому.

3Так само вчини з його ослом; так само вчини з його одягом; і так само вчини з будь-чим, що загубить твій брат-ізраїльтянин, а ти знайдеш: ти не повинен залишатися байдужим.

4Якщо побачиш, що осел твого брата-ізраїльтянина або віл його впав на дорозі, не відвертайся від них; конче поможи підняти його разом із ним.

5Жінка не повинна надягати чоловічого строю, а чоловік нехай не вдягає жіночого одягу; бо всякий, хто чинить таке, огидний перед ВІЧНИМ, Богом твоїм.

6Якщо дорогою натрапиш на пташине гніздо на будь-якому дереві або на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидить над пташенятами або на яйцях, не бери матері разом із потомством.

7Матір конче відпусти, а малят візьми собі, щоб добре велося тобі і щоб дні твої продовжилися.

8Коли будуватимеш новий дім, зроби поруччя на своєму даху, щоб не накликати провини за кров на свій дім, якщо хтось упаде з нього.

9Не засівай свого виноградника другим родом насіння, щоб урожай — як від посіяного насіння, так і плоди виноградника — не підпав під заборону.

10Не ори волом та ослом разом.

11Не вдягай одежі з тканини, що поєднує вовну та льон.

12Зроби собі китиці на чотирьох краях одежі, якою вкриваєшся.

13Чоловік бере жінку за дружину і співживе з нею. Потім проймається до неї відразою

14і зводить на неї вигадані звинувачення та неславить її, кажучи: «Цю жінку я взяв собі за дружину; але коли наблизився до неї, то виявив, що вона не була незайманою».

15У такому разі батько й мати молодої жінки пред'являть докази дівоцтва молодої жінки перед старійшинами міста при брамі.

16І скаже батько молодої жінки старійшинам: «Цьому чоловікові віддав я власну дочку за дружину, але він перейнявся до неї відразою;

17і ось він звів вигадані звинувачення, кажучи: “Я не знайшов твою дочку незайманою”. Та ось доказ дівоцтва моєї дочки!» І розстелять вони полотно перед старійшинами міста.

18Тоді старійшини того міста візьмуть того чоловіка й бичуватимуть його,

19і оштрафують його на сто [шекелів] срібла та віддадуть їх батькові молодої жінки, бо [той чоловік] знеславив дівчину в Ізраїлі. Понад те, вона зостанеться його дружиною; він ніколи не матиме права розлучитися з нею.

20Якщо ж це звинувачення виявиться правдою, і виявиться, що молода жінка не була незайманою,

21тоді молоду жінку виведуть до входу в дім її батька, і жителі її міста закидають її камінням до смерті, бо вчинила вона безчестя в Ізраїлі, вчинивши розпусту під владою свого батька. Так викоріниш ти зло з-посеред себе.

22Якщо виявиться чоловік, що лежить з іншого чоловіка дружиною, то помруть вони обоє — чоловік і жінка, з якою він лежав. Так викоріниш ти зло з Ізраїлю.

23У разі дівчини незайманої, яка заручена з кимось, — якщо інший чоловік натрапить на неї в місті й ляже з нею,

24виведете обох їх до брами того міста й закидаєте їх камінням на смерть: дівчину — за те, що вона не кликала на допомогу в місті, а чоловіка — за те, що він збезчестив дружину ближнього свого. Так зметете ви зло з-посеред себе.

25Якщо ж чоловік натрапить на заручену жінку у відкритому полі і силою ляже з нею, то помре лише той чоловік, який лежав із нею,

26а дівчині не робіть нічого. Дівчина не підлягла смертній карі, бо цей випадок подібний до того, коли один нападає на іншого і вбиває його.

27Він натрапив на неї у полі; хоч заручена жінка й кликала на допомогу, не було кому врятувати її.

28Якщо чоловік натрапить на дівчину незайману, яка не заручена, і схопить її та ляже з нею, і їх викриють,

29чоловік, що лежав із нею, заплатить батькові дівчини п’ятдесят [шекелів] срібла, і вона стане його дружиною. Через те що він збезчестив її, він ніколи не матиме права розлучитися з нею.