ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 21 · Очищення від провини нерозкритого вбивства

1Якщо в землі, яку ВІЧНИЙ, Бог твій, призначає тобі у володіння, знайдений буде вбитий, що лежить просто неба, і хто вбивця — невідомо,

2то вийдуть старійшини твої та судді твої й виміряють відстань від тіла вбитого до навколишніх міст.

3І старійшини того міста, яке найближче до вбитого, візьмуть телицю, що на ній ще не працювали і що ніколи не носила ярма;

4і зведуть старійшини того міста цю телицю в долину до невсихаючого потоку, де не орано й не сіяно, і там, у долині потоку, переламають зашийок телиці.

5І підійдуть священники, сини Левія, бо їх обрав ВІЧНИЙ, Бог твій, для служіння Собі та щоб благословляти в ім'я БОГА, і за їхнім вироком має вирішуватися всякий спір і всякий випадок насильства.

6Тоді всі старійшини того міста, найближчого до вбитого, умиють руки свої над телицею, якій переламали шию в долині потоку,

7і виголосять вони: «Руки наші не пролили цієї крови, і очі наші не бачили, як це сталося.

8Прости, о ВІЧНИЙ, народові Твоєму Ізраїлю, якого Ти викупив, і не допусти провини за кров невинного серед народу Твого Ізраїля». І буде знято з них провину за кров.

9Так викоріниш ти з-посеред себе вину за невинну кров, бо робитимеш праведне в очах БОГА.

10Коли вийдеш ти на війну проти ворогів своїх, і віддасть їх ВІЧНИЙ, Бог твій, під владу твою, і візьмеш когось із них у полон,

11і побачиш серед полонених жінку гарної вроди, і зажадаєш її, і захочеш узяти її собі за дружину;

12і приведеш її до дому свого, і вона обітне волосся своє та обріже нігті свої,

13і скине з себе одяг полонянки свій; і пробуде місяць часу в домі твоїм, оплакуючи батька свого та матір свою; а після того ввійдеш до неї й станеш її чоловіком, і вона буде тобі дружиною.

14І якщо станеться, що ти не бажатимеш її більше, то відпусти її вільною; і зовсім не смієш продати її за срібло: оскільки ти впокорив її, не обертай її на рабиню.

15Якщо чоловік матиме двох дружин, одну любу, а другу нелюбу, і народять йому синів і люба, і нелюба, але первородним виявиться син нелюбої, —

16то в день, коли передаватиме спадщину синам своїм із майна свого, він не може визнати первородним сина любої на шкоду синові нелюбої, який є старшим.

17Натомість він мусить визнати первородного, сина нелюбої, і відділити йому подвійну частку з усього, що має; бо він — первісток сили його, право первородства належить йому.

18Якщо в когось буде син свавільний та непокірний, який не слухає голосу батька свого чи матері своєї і не кориться їм, навіть коли вони картають його,

19то візьмуть його батько його та мати його і приведуть його до старшин міста його, на публічне місце громади його.

20І скажуть старшинам міста його: «Цей наш син свавільний та непокірний; він не слухає голосу нашого; він ненажера й п’яниця».

21Тоді всі люди міста його поб’ють його камінням на смерть. Так вигубиш зло з-посеред себе; і весь Ізраїль почує й устрашиться.

22Якщо хтось завинить смертним злочином і буде відданий на смерть, і ти повісиш тіло його на дереві,

23не зоставляй трупа на стовпі на ніч, але конче поховай його того самого дня. Бо повішене тіло є зневагою для Бога: не оскверняй землі, яку ВІЧНИЙ, Бог твій, дає тобі у володіння.