ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 20 · Закони про війну

1Коли вийдеш у поле проти ворогів твоїх і побачиш коней та колісниці — сили, більші за твої, — не бійся їх, бо з тобою ВІЧНИЙ, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської.

2Перед тим, як ви вступите в бій, нехай підійде священник і промовить до війська.

3Він скаже їм: «Слухай, Ізраїлю! Ви ось вступаєте в бій із ворогом вашим. Нехай не слабне мужність ваша. Не бійтеся, і не панікуйте, і не тремтіть перед ними.

4Бо то ВІЧНИЙ, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас проти ворога вашого і принести вам перемогу».

5Потім старшини промовлять до війська так: «Чи є хтось, хто збудував новий дім, але не посвятив його? Нехай повертається до свого дому, щоб не загинув він у бою й інший не посвятив його.

6Чи є хтось, хто насадив виноградник, але ще не зібрав із нього врожаю? Нехай повертається до свого дому, щоб не загинув він у бою й інший не зібрав плодів його.

7Чи є хтось, хто заплатив викуп за дружину, але ще не взяв її [до свого дому]? Нехай повертається до свого дому, щоб не загинув він у бою й інший не взяв її собі за дружину».

8І далі старшини говоритимуть до війська, і скажуть: «Чи є хтось боязливий і малодушний? Нехай повертається до свого дому, щоб мужність його побратимів не ослабла, як і його».

9Коли старшини закінчать говорити до війська, воєначальники очолять військо.

10Коли наблизишся до міста, щоб воювати проти нього, запропонуй йому умови миру.

11Якщо воно відповість тобі мирно і відчинить тобі брами, весь народ, що знаходиться в ньому, служитиме тобі на примусових роботах.

12Якщо воно не здасться тобі, але вступить у битву з тобою, то обложи його;

13і коли ВІЧНИЙ, Бог твій, віддасть його в руку твою, врази мечем усю його чоловічу стать.

14Проте жінок, дітей, худобу і все, що є в місті, — усю його здобич, — можеш узяти собі за здобич і користатися здобиччю ворогів твоїх, яку ВІЧНИЙ, Бог твій, дає тобі.

15Так чинитимеш з усіма містами, що вельми далекі від тебе, містами, що не належать до тутешніх народів.

16Проте в містах цих народів, які ВІЧНИЙ, Бог твій, дає тобі у спадщину, не залишай живою жодної душі.

17Ні, ти мусиш піддати їх цілковитому винищенню — хіттеїв і амореїв, ханаанеїв і періззеїв, хіввеїв і євусеїв, — як наказав тобі ВІЧНИЙ, Бог твій,

18аби вони не навчили вас чинити всі ті мерзоти, які вони чинили для богів своїх, і щоб ви не стали винними перед ВІЧНИМ, Богом вашим.

19Коли у війні своїй проти міста тобі доведеться облягати його довгий час, щоб захопити його, не нищ дерев його, заносячи над ними сокиру. Ти можеш їсти з них, але не рубай їх. Чи ж дерево польове — людина, щоб відступати перед тобою в обложене місто?

20Тільки дерева, про які знаєш, що вони не дають їжі, можеш нищити; ти можеш рубати їх для спорудження облогових укріплень проти міста, що воює з тобою, доки воно не впаде.