ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 18 · Частка для священиків і левитів

1Левитські священники, усе коліно Левія, не матимуть територіальної частки з Ізраїлем. Вони житимуть лише з вогняних жертвоприношень БОГУ як своєї частки,

2і не матимуть частки серед братніх племен своїх: БОГ є їхньою часткою, як і було обіцяно.

3Ось що належатиме священникам від народу: кожен, хто приносить жертву, чи то вола, чи вівцю, повинен віддати священникові лопатку, щоки та шлунок.

4Ти даси йому також первістки свого нового зерна, вина й олії, і першу вовну зі стрижки овець твоїх.

5Бо ВІЧНИЙ, Бог твій, обрав його та нащадків його з усіх твоїх колін, щоб стояти на служінні в ім'я БОГА на всі часи.

6Якщо ж левит прийде з будь-якого з поселень по всьому Ізраїлю, де він мешкав, до місця, яке обрав БОГ, він може зробити це будь-коли за своїм бажанням.

7Він може служити в ім'я ВІЧНОГО, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед БОГОМ.

8Вони отримуватимуть рівні частки належного, без огляду на особисті дари чи батьківську спадщину.

9Коли ти ввійдеш у землю, яку ВІЧНИЙ, Бог твій, дає тобі, не навчайся наслідувати огидні звичаї тих народів.

10Нехай не знайдеться серед тебе нікого, хто проводить сина свого чи дочку через вогонь, або хто є віщуном, ворожбитом, знахарем, чарівником,

11чи заклиначем, або хто викликає духів чи віщих духів, або хто запитує померлих.

12Бо кожен, хто чинить таке, огидний БОГУ, і саме через ці мерзоти ВІЧНИЙ, Бог твій, виганяє їх перед тобою.

13Будь непорочним перед ВІЧНИМ, Богом твоїм.

14Бо народи ці, яких ти збираєшся позбавити спадщини, справді вдаються до віщунів та ворожбитів; тобі ж не таке призначив ВІЧНИЙ, Бог твій.

15З-поміж твого власного народу поставить тобі ВІЧНИЙ, Бог твій, пророка, такого, як я, — його слухайся.

16Саме про це ти просив у ВІЧНОГО, Бога твого, біля Хориву в день Зібрання, кажучи: «Нехай більше не почую я голосу ВІЧНОГО, Бога мого, і цього дивовижного вогню хай більше не побачу, щоб мені не померти».

17На що БОГ сказав мені: «Добре сказали вони так.

18Я поставлю для них з-поміж їхнього власного народу пророка, такого, як ти, в уста якого Я вкладу Мої слова, і він говоритиме їм усе, що Я накажу;

19і всякого, хто не послухає слів, промовлених в Моє ім’я, Я Сам притягну до відповіді.

20Але той пророк, який насмілиться проректи в Моє ім’я пророцтво, якого Я не наказував виголошувати, або промовлятиме в ім’я інших богів, — той пророк помре».

21І коли ви запитаєте в себе: «Як нам розпізнати пророцтво, котре не від БОГА було мовлене?» —

22якщо пророк говорить в ім’я БОГА, а пророцтво не справджується, то не від БОГА було мовлене те пророцтво; зухвало промовив його пророк: не бійся його.