ПЯТА КНИГА МОЙСЕЯ 17 · Неприпустимі жертви

1Не принось у жертву ВІЧНОМУ, Богові твоєму, вола чи вівцю, які мають якусь ваду серйозного роду, бо це огидне для ВІЧНОГО, Бога твого.

2Якщо знайдеться серед тебе, в одному з поселень, які ВІЧНИЙ, Бог твій, дає тобі, чоловік чи жінка, що зневажили ВІЧНОГО, Бога твого, і порушили завіт, —

3звернувшись до поклоніння іншим богам і схиляючись перед ними, перед сонцем, чи місяцем, чи будь-яким небесним воїнством, чого Я ніколи не наказував, —

4і тобі про це донесуть або ти дізнаєшся, то розслідуй ретельно. І якщо це правда, факт встановлено, що таку огидну річ було вчинено в Ізраїлі,

5то виведи того чоловіка або ту жінку, що вчинили ту злу річ, до громадського місця, і закидай їх, того чоловіка чи жінку, камінням на смерть. —

6Людину має бути страчено лише за свідченням двох або більше свідків; ніхто не повинен бути страчений за свідченням одного свідка. —

7Нехай руки свідків будуть першими, щоб покарати [засудженого] смертю, а за ними — руки решти народу. Так ти викоріниш зло з-посеред себе.

8Якщо якась справа буде занадто складною для твого рішення, чи то спір про кровопролиття, цивільне право або напад — справи суперечок у судах твоїх, — то негайно вирушай до місця, яке обере ВІЧНИЙ, Бог твій,

9і постань перед священниками-левитами чи перед суддею, який правитиме в той час, і виклади свою проблему. І коли вони оголосять тобі вирок у цій справі,

10і виконаєш вирок, оголошений тобі з того місця, яке обрав БОГ, пильно дотримуючись усіх їхніх настанов тобі.

11Чинитимеш згідно з напуттям, даним тобі, та судом, винесеним тобі; не відхиляйся від вироку, що вони тобі оголосять, ані праворуч, ані ліворуч.

12Якщо ж якась особа вчинить зухвало й знехтує священником, поставленим служити там ВІЧНОМУ, Богові твоєму, або суддею, то помре та особа. Так вигубиш ти зло з Ізраїля:

13весь народ почує, і злякається, і більше не чинитиме зухвало.

14Якщо, після того як увійдеш у землю, яку ВІЧНИЙ, Бог твій, призначив тобі, і заволодієш нею, і оселишся в ній, вирішиш: «Поставлю я над собою царя, як і всі народи довкола мене»,

15то вільно тобі поставити над собою царя, обраного ВІЧНИМ, Богом твоїм. Обов'язково постав царем над собою когось із власного народу; не маєш права поставити над собою чужинця, що не є твоїм братом ізраїльтянином.

16Окрім того, не повинен він множити собі коней і повертати народ назад до Єгипту, щоб помножити коней, адже БОГ попередив вас: «Не вертайтеся більше тією дорогою».

17І нехай не має він багатьох дружин, аби не збочило серце його; також срібла та золота нехай не накопичує він надмірно.

18Коли він сяде на царському престолі своїм, він матиме переписану для себе копію цього Вчення на сувої невизначено. священниками-левитами.

19Нехай перебуває вона з ним, і нехай він читає в ній усе життя своє, щоби навчився благоговіти перед ВІЧНИМ, Богом своїм, вірно дотримуватися кожного слова цього Вчення, як і цих законів.

20Так він не зноситиметься зарозуміло над братами своїми і не відхилиться від Настанови ані праворуч, ані ліворуч, аби він та нащадки його довго царювали посеред Ізраїля.