КНИГА ПРОРОКА ДАНИЇЛА 6 · Змова проти Даниїла

1і Дарій Мідянин прийняв царство, маючи близько шістдесяти двох років.

2Вподобав Дарій настановити над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони порядкували всім царством;

3над ними ж трьох міністрів, один із яких Даниїл, яким оті сатрапи складали звіт, щоб цар не зазнавав клопоту.

4Цей муж Даниїл перевершував інших міністрів та сатрапів силою свого надзвичайного духу, і цар намірявся настановити його над усім царством.

5Міністри ж і сатрапи шукали якоїсь вини в поведінці Даниїла у справах держави, але не могли знайти ні вини, ні зіпсуття, оскільки він був вірний, і жодної недбалості чи зіпсуття не знаходилося в ньому.

6Тоді оті мужі сказали: «Ми не знайдемо ніякої провини в цім Даниїлі, якщо не знайдемо чогось супроти нього у зв'язку із законами його Бога».

7Тоді ці міністри та сатрапи юрмою прийшли до царя й сказали йому: «О Царю Дарію, живи повіки!

8Усі міністри царства, префекти, сатрапи, радники та правителі одностайно розсудили, що має вийти царська заборона під скріпленням клятви: кожен, хто звернеться з благанням до кого б то не було, божественного чи людського, крім тебе, о царю, упродовж наступних тридцяти днів, має бути вкинений до рову лев'ячого.

9Тож видай цю заборону, о царю, і скріпи її письмом, щоб була вона незмінною, як закон Мідян та Персів, що не може бути скасований».

10Після того Цар Дарій скріпив заборону письмом.

11Коли Даниїл довідався, що те було записано, пішов він до свого дому, у верхній світлиці якого мав вікна, звернені в бік Єрусалима, і тричі на день ставав на коліна, молився та сповідувався перед своїм Богом, як чинив він і доти.

12Тоді мужі ті натовпом увірвалися і знайшли Даниїла, що молився та звертався з благанням до свого Бога.

13Тоді вони приступили до царя і нагадали йому про царську заборону: «Чи ж не підписав ти заборону, що кожен, хто звернеться з проханням до будь-кого, божества чи людини, крім тебе, о царю, упродовж наступних тридцяти днів, буде вкинений до рову лев'ячого?» Цар відповів: «Тверде це слово, як закон мідян та персів, що не може бути скасований».

14Тоді вони мовили до царя: «Даниїл, один із вигнанців Юдеї, не звертає уваги на тебе, о царю, ані на заборону, яку ти закріпив на письмі; тричі на день підносить він благання свої [до свого Бога]».

15Почувши те, цар вельми засмутився і прихилив серце своє до спасіння Даниїла, і аж до заходу сонця докладав усіх зусиль, аби визволити його.

16Тоді мужі ті натовпом прийшли до царя і сказали цареві: «Знай, о царю, що за законом мідян та персів жодна заборона, яку видає цар під клятвою, не підлягає зміні».

17Тоді за наказом царя привели Даниїла і вкинули його до рову лев'ячого. Цар заговорив до Даниїла і мовив: «Твій Бог, Якому ти так віддано служиш, нехай визволить тебе».

18І принесено було камінь та покладено на отвір рову; і запечатав його цар своїм перснем-печаткою та перснями вельмож своїх, щоб ніщо не могло змінити призначеного Даниїлові.

19Тоді цар пішов до свого палацу і провів ніч у пості; і жодних розваг не приносили до нього, і сон його втік від нього.

20Тоді, за першого світанкового світла, цар устав і поспішив до лев'ячого рову.

21Наблизившись до рову, він скрикнув до Даниїла жалібним голосом; цар промовив до Даниїла: «Даниїле, слуго Бога живого, чи зміг Бог, Якому ти так постійно служив, визволити тебе від левів?»

22Тоді Даниїл промовив до царя: «О царю, живи повіки!

23Мій Бог послав Свого ангела, і той замкнув пащі левам, тож вони не вчинили мені шкоди, позаяк я був визнаний невинним перед Ним, та й тобі, о царю, я не заподіяв жодного зла».

24Цар вельми зрадів і звелів вивести Даниїла з рову. І був піднятий Даниїл із рову, і жодного ушкодження не знайшлося на ньому, бо він уповав на свого Бога.

25Тоді за наказом царя привели тих людей, що звели наклеп на Даниїла, і разом із їхніми дітьми та дружинами кинули їх до лев'ячого рову. Вони ще ледве торкнулися дна рову, як леви здолали їх і розтрощили всі їхні кості.

26Тоді цар Дарій написав усім народам і племенам усякої мови, що живуть на землі: «Хай примножиться ваш мир!

27Цим я видаю указ, щоби по всій моїй царській державі кожен тремтів у страху перед Богом Даниїла, бо це — живий Бог, Який перебуває повіки; Чиє царство незнищенне, і Чиє панування — до кінця часів;

28Який визволяє й спасає, і творить знамення та чудеса на небі й на землі, визволивши Даниїла з-під влади левів».

29Так Даниїл мав успіх за царювання Дарія і за царювання Кіра Перського.