КНИГА ПРОРОКА ДАНИЇЛА 3 · Золотий бовван Навуходоносора

1Цар Навуходоносор зробив золоту статую, шістдесят ліктів заввишки і шість ліктів завширшки. Він поставив її на рівнині Дура у провінції Вавилон.

2Тоді цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, префектів, намісників, радників, скарбників, суддів, урядовців та всіх володарів провінцій, щоб вони прибули на посвячення статуї, яку поставив цар Навуходоносор.

3Тож сатрапи, префекти, намісники, радники, скарбники, судді, урядовці та всі володарі провінцій зібралися на посвячення статуї, яку поставив цар Навуходоносор, і стали перед статуєю, яку поставив Навуходоносор.

4І глашатай виголосив гучним голосом: «Вам наказується, о народи та племена всякої мови,

5коли почуєте звук рогу, сопілки, цитри, ліри, псалтиря, волинки та всякого роду інших інструментів, упасти ниць і поклонитися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоносор.

6А хто не впаде ниць і не поклониться, негайно буде вкинений у палаючу вогненну піч».

7І тому, щойно всі народи почули звук рогу, сопілки, цитри, ліри, псалтиря та всякого роду інших інструментів, усі народи та племена всякої мови впали ниць і поклонилися золотій статуї, яку поставив цар Навуходоносор.

8Скориставшись нагодою, деякі халдеї виступили вперед, щоб обмовити юдеїв.

9Вони заговорили й сказали царю Навуходоносору: «Царю, живи повіки!

10Ти, о царю, дав наказ, щоб кожен, хто почує звук рогу, сопілки, цитри, ліри, псалтиря, волинки та всякого роду інструментів, упав ниць і поклонився золотій статуї,

11і хто не впаде та не поклониться, буде кинений у палаючу вогненну піч.

12Є юдеї, яких ти настановив управляти вавилонською областю: Седрах, Мисах та Авденаго; ці мужі не зважають на тебе, о царю; вони не служать твоєму богові й не поклоняються золотій статуї, яку ти поставив».

13Тоді Навуходоносор у шаленій люті звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і тих мужів привели перед царя.

14Навуходоносор промовив до них і сказав: «Чи це правда, Седраху, Мисаху та Авденаго, що ви не служите моєму богові й не поклоняєтеся золотій статуї, яку я поставив?

15Тепер, якщо ви готові впасти й поклонитися статуї, яку я зробив, коли почуєте звук рога, сопілки, цитри, ліри, псалтиря, дуди та всякого роду інструментів, [то гаразд]; але якщо ви не поклонитеся, то негайно будете кинені до палаючої вогненної печі, і який же бог зможе врятувати вас від моєї влади?»

16Седрах, Мисах та Авденаго відповіли цареві: «О Навуходоносоре, ми не маємо потреби відповідати тобі в цій справі,

17бо якщо має бути так, наш Бог, Якому ми служимо, має силу врятувати нас від палаючої вогненної печі — і Він урятує нас від твоєї влади, о царю.

18Та навіть якщо [наш Бог] цього не зробить, нехай буде відомо тобі, о царю, що ми не служитимемо твоєму богові й не поклонятимемося золотій статуї, яку ти поставив».

19Тоді Навуходоносор настільки сповнився гнівом на Седраха, Мисаха та Авденаго, що вираз його обличчя спотворився, і він звелів розпалити піч усемеро дужче, ніж зазвичай.

20Він наказав деяким із найсильніших мужів свого війська зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо і кинути їх у палаючу вогненну піч.

21Тоді ці мужі, у своїх сорочках, штанях, шапках та іншому одязі, були зв'язані й кинуті в палаючу вогненну піч.

22Оскільки наказ царя був нагальний, а піч була розпалена надміру, язик полум'я вбив тих мужів, які підносили Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо.

23А ті троє мужів, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, впали зв'язаними в палаючу вогненну піч.

24Тоді цар Навуходоносор здивувався і, квапливо вставши, звернувся до своїх наближених, мовивши: «Чи не трьох мужів, зв'язаних, кинули ми у вогонь?» Вони відповіли йому: «Правда, о царю!»

25Він відповів: «Але я бачу чотирьох, які ходять незв'язані й неушкоджені серед вогню, і четвертий виглядає як божественна істота».

26Тоді Навуходоносор наблизився до отвору палаючої вогненної печі та вигукнув: «Шадраху, Мешаху, Авед-Неґо, слуги Всевишнього Бога, вийдіть!» Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з вогню.

27І зібралися сатрапи, префекти, намісники та царські наближені, щоб оглянути тих мужів, на тіла яких вогонь не мав жодної дії, волосся голови яких не було обпалене, сорочки яких анітрохи не змінилися, і до яких навіть запах вогню не пристав.

28Навуходоносор заговорив і мовив: «Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, на Якого вони поклали свою надію і Який послав ангела, щоб урятувати цих слуг, що зневажили наказ царя під загрозою власного життя, аби не служити й не вклонятися жодному богові, крім свого власного Бога».

29«Оцим я даю наказ, що [кожен із] будь-якого народу чи племені будь-якої мови, хто хулить Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде розірваний на шматки, а дім його конфіскований, бо немає іншого Бога, здатного спасати в такий спосіб».

30Після цього цар підніс Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо у провінції Вавилон.

31«Цар Навуходоносор усім народам і племенам будь-якої мови, що мешкають по всій землі: Нехай ваш добробут примножиться!

32Знамення та чудеса, які Всевишній Бог учинив для мене, мені вгодно оповісти.

33Які величні Божі знамення; які могутні Божі чудеса! Боже царство — царство вічне, і Боже панування триває з роду в рід».