КНИГА ПРОРОКА ДАНИЇЛА 12 · Кінець часів

1«Того часу постане великий князь Михаїл, що стоїть поряд із синами твого народу. Буде це час утиску, подібного до якого ніколи не бувало відтоді, як постав народ. Того часу твій народ буде врятований, кожен, хто знайдеться записаним у книзі.

2Багато з тих, що сплять у поросі землі, пробудяться: одні до вічного життя, інші — на наругу, на вічну відразу.

3І мудрі сяятимуть, мов ясне склепіння неба, а ті, що навертають багатьох до праведності, — немов зорі навіки-віків.

4“А ти, Даниїле, заховай ці слова й запечатай книгу аж до часу кінця. Багато хто блукатиме повсюди, і знання примножиться”.

5Тоді я, Даниїл, поглянув і побачив двох інших, що стояли: один на цьому березі ріки, а другий на протилежному березі ріки.

6І сказав один до тієї постаті, зодягненої в полотно, що перебувала над водами ріки: “Скільки ще до завершення цих жахливих речей?”.

7Тоді я почув, як постать, зодягнена в полотно, що була над водами ріки, здійнявши свою правицю та свою лівицю до неба, присягнула Вічноживим: “На час, часи і півчасу; і коли завершиться трощення сили святого народу, тоді все це сповниться”.

8Я почув і не зрозумів, тому мовив: “Мій пане, яким буде наслідок цих речей?”.

9І він відповів: “Іди, Даниїле, бо слова ці сховані й запечатані аж до часу кінця”.

10Багато хто будуть очищені, і вибілені, і перетоплені; нечестиві ж чинитимуть нечестиво, і жоден із нечестивих не зрозуміє; а розумні зрозуміють.

11(Від часу, коли припинена буде щоденна жертва і поставлена жахлива гидота, — буде тисяча двісті дев’яносто днів.

12Блаженний той, хто чекає і досягне тисячі трьохсот тридцяти п’яти днів.)

13А ти йди до кінця; і спочинеш, і встанеш для своєї долі наприкінці днів”.