8. Аль-Анфал

1Тебе запитують про військову здобич. Скажи: «Військова здобич належить Аллагу та Посланцю. Тож бійтесь Аллага, будьте в злагоді між собою й коріться Аллагу та Його Посланцю, якщо ви віруючі!»[LXXV]

2Віруючі — тільки ті, які, коли згадують Аллага, відчувають у своїх серцях страх, а коли їм читають Його знамення, то це примножує віру їхню; і які покладаються на Господа свого

3Це ті, які звершують молитву й жертвують із того, чим Ми їх наділили

4Вони — справжні віруючі! Для них — ступені в Господа їхнього, прощення й щедрий наділ![LXXVI]

5Так само Господь твій вивів тебе з будинку заради істини, хоч декому з віруючих це було ненависне.[LXXVII]

6Вони сперечалися з тобою про істину після того, як вона стала зрозуміла їм — наче їх ведуть на смерть, і вони бачать її

7Ось Аллаг пообіцяв вам, що один із загонів потрапить до вас. Ви бажали, щоб до вас потрапив неозброєний загін. Та Аллаг прагне підтвердити істину Своїми словами й вигубити невіруючих до останнього

8щоб утвердилась істина й згинула неправда, хоча це й ненависно для грішників

9Ви просили допомоги в свого Господа, і Він відповів вам: «Я підтримаю вас тисячею ангелів, що йдуть один за одним!»

10Аллаг зробив це доброю звісткою, щоб заспокоїти нею ваші серця. Немає допомоги, крім як від Аллага! Воістину, Аллаг — Всемогутній, Мудрий

11Ось Він наслав на вас дрімоту — безпеку, дану від Себе, й пролив із неба воду, щоб очистити вас, забрати від вас скверну шайтана, щоб укріпити серця ваші й ствердити поступ ваш

12Ось твій Господь відкрив ангелам: «Я — з вами! Зміцніть же тих, які увірували! Я посію страх у серцях тих, які не увірували. Рубайте їм шиї та рубайте їм усі пальці!»

13За те, що вони вирушили проти Аллага та Його Посланця! А хто вирушає проти Аллага та Його Посланця, то Аллаг суворий у покаранні

14Ось вам — скуштуйте! Воістину, на невіруючих чекає вогняна кара

15О ви, які увірували! Якщо ви зустрінетесь із невіруючими, які вирушать військом, то не повертайтеся до них спинами

16А хто в той час повернеться до них спиною — якщо не хоче розвернутися для битви чи приєднатися до іншого загону — той накличе на себе гнів Аллага, а його притулком буде геєна! Який мерзотний притулок цей

17Це не ви вбивали їх, це Аллаг убивав їх! Це не ти кинув тоді, коли кинув, але це Аллаг кинув — щоб випробувати віруючих Своїм прекрасним випробуванням від Себе! Воістину, Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий![LXXVIII]

18Ось вам! Аллаг робить марними підступи невіруючих

19Ви просили рішення і ось прийшло воно до вас. Якщо ви припините, то це буде краще для вас. А якщо ви почнете знову, то почнемо все й Ми, і ваш загін ніяк не допоможе вам, навіть якщо він буде численний. Воістину, Аллаг — із віруючими![LXXIX]

20О ви, які увірували! Коріться Аллагу та Його Посланцю й не відвертайтеся від нього, адже ви чуєте

21Не будьте як ті, що кажуть: «Ми слухали», — а самі не слухають

22Воістину, найгірші з творінь перед Аллагом — глухі й німі, які не здатні розуміти

23Та якби Він дарував їм слух, вони б однаково вперто відвернулися

24O ви, які увірували! Відповідайте Аллагу та Його Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя! І знайте, що Аллаг стає між людиною та її серцем, і що до Нього ви будете зібрані![LXXX]

25Бійтеся спокуси, яка вразить не тільки несправедливих із вас, і знайте, що Аллаг суворий у покаранні

26Згадайте, як вас було мало й ви були слабкі на землі. Ви боялися, що люди схоплять вас, але Він дарував вам притулок і підтримав вас Своєю допомогою; Він наділив вас благами – можливо, ви будете вдячні

27О ви, які увірували! Не зраджуйте Аллага та Посланця й не зраджуйте довіреного вам, адже ви знаєте

28Знайте, що ваше майно та ваші діти — спокуса для вас; знайте, що в Аллага — велика винагорода

29О ви, які увірували! Якщо ви будете боятись Аллага, то Він дарує вам розрізнення, відпустить лихі вчинки ваші й простить вас! Аллаг — володар великої ласки![LXXXI]

30Хитрували ті, які не увірували, прагнучи або замкнути тебе, або вбити, чи вигнати геть. Вони хитрували, але й Аллаг хитрував. Аллаг — найкращий із хитрунів

31Коли ти читаєш їм Наші знамення, вони говорять: «Ми вже чули таке. Якби ми побажали, то розповіли б щось подібне, бо це — тільки казки давніх!»

32Ось вони сказали: «О Аллаг! Якщо це — істина від Тебе, то скинь на нас камені з неба або нашли на нас болісну кару!»

33Та Аллаг не буде карати їх, доки ти серед них. Аллаг не буде карати їх, коли вони благатимуть прощення

34Але чому б Аллагу не покарати тих, які відганяють [мусульман] від Забороненої Мечеті, хоч вони не захищають її? Захисниками її можуть бути тільки богобоязливі, але більшість із тих цього не розуміє

35Молитва цих людей біля Дому була тільки свистом і плесканням у долоні. Тож скуштуйте кари за те, що були невіруючі

36Воістину, ті, які не вірують, жертвують своє майно для того, щоб збити інших зі шляху Аллага. Вони витратять його й шкодуватимуть про це, а потім зазнають поразки! Їх зберуть у пеклі

37щоб Аллаг відділив лихого від доброго, кинув лихих одне на одного, зібрав усіх докупи й вмістив у пеклі! Саме вони й зазнають втрат

38Скажи тим, які не вірують, що, коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давніх

39Боріться з ними, доки не зникне смута і релігія не буде цілком належати Аллагу. А якщо вони зупиняться, то Аллаг бачить, що вони роблять![LXXXII]

40Якщо вони відвернуться, то знайте, що ваш Покровитель — Аллаг! Який прекрасний цей Покровитель! Який прекрасний цей Помічник

41Знайте: якщо ви захопили здобич, то її п’ята частина належить Аллагу, Його Посланцю та його родичам, сиротам, бідним і подорожнім, якщо ви вірите в Аллага й у те, що зіслали Ми рабу Нашому в День Розрізнення — День, коли зустрілися два війська. Аллаг спроможний на кожну річ![LXXXIII]

42Ось ви були на ближчому боці долини, вони — на віддаленому, а караван був нижче від вас. Якби ви домовилися одне з одним, то не зустрілися б у погодженому місці; але все відбулося так, щоб Аллаг довершив справу, яка вже була вирішена, щоб від ясного доказу загинув той, хто загинув, і щоб від ясного доказу жив той, хто буде жити. Аллаг – Всечуючий, Всезнаючий![LXXXIV]

43Ось Аллаг показав тобі уві сні, що їх мало. Та якби Він показав тобі, що їх багато, то ви втратили б відвагу й почали б сперечатися про наказ. Та Аллаг уберіг вас! Воістину, Він знає, що в серцях

44Ось Він показав їх для вас, коли ви зустрілися, як нечисленних у ваших очах, а вас показав нечисленними в їхніх очах — щоб Аллаг довершив справу, яка вже була вирішена. І до Аллага повертаються всі справи

45О ви, які увірували! Коли ви стикаєтесь із [ворожим] загоном, то будьте міцні й згадуйте Аллага часто — можливо, ви матимете успіх

46Коріться Аллагу, Його Посланцю й не сперечайтеся, інакше втратите свою відвагу й зникне сила ваша! Терпіть, воістину, Аллаг — із тими, хто терпить

47І не будьте як ті, що погордо вийшли зі своїх осель, хизуючись перед людьми, і які збивали інших зі шляху Аллага. Аллаг осягає те, що вони роблять![LXXXV]

48Ось шайтан прикрасив для них вчинки їхні та сказав: «Сьогодні вас не переможе ніхто з людей! Я — ваш покровитель!» Та коли два загони побачили один одного, то він повернувся на своїх п’ятах і сказав: «Я зрікаюся вас! Я бачу те, чого ви не бачите й боюся Аллага! Аллаг — суворий у покаранні!»

49Ось лицеміри й ті, в чиїх серцях хвороба, сказали: «Звабила їх релігія їхня!» Але якщо хтось покладається на Аллага, то, воістину, Аллаг — Всемогутній, Мудрий

50Якби ти бачив, як ангели забирають невіруючих! Вони б’ють їх по обличчю та спинах: «Скуштуйте палючої кари

51Це вам за те, що зробили руки ваші. Воістину, Аллаг не чинить несправедливо з рабами!»

52Так само чинив рід Фірауна й ті, які жили перед ними. Вони не повірили в знамення Аллага, тож Аллаг схопив їх за гріхи їхні! Воістину, Аллаг — сильний та суворий у покаранні

53Це так, бо Аллаг не змінює Своєї милості, даної якомусь народу, поки вони не змінять того, що в їхніх душах. Воістину Аллаг — Всечуючий і Всезнаючий

54Так само чинив рід Фірауна й ті, які жили перед ними. Вони сприйняли як брехню знамення Господа свого, тож Ми знищили їх за гріхи їхні, а рід Фірауна Ми втопили! Усі вони були нечестивцями

55Воістину, найгірші з творінь перед Аллагом — це ті, які не увірували й не увірують

56ті, з якими ти укладаєш договір, а вони щоразу порушують його й не бояться [Аллага]![LXXXVI]

57Якщо ти зійдешся з ними на війні, то, покаравши їх, налякай тих, хто їх підтримує. Можливо, вони пам’ятатимуть

58Якщо ти боїшся зради з боку деяких людей, то розірви із ними [угоду], щоб усі були рівні. Воістину, Аллаг не любить зрадників

59Нехай не думають невіруючі, що втечуть! Воістину, вони слабкі для цього

60Приготуйте проти них скільки зможете сили та бойових коней – цим ви налякаєте ворога Аллага й вашого ворога, а також інших [ворогів], яких ви не знаєте, але яких знає Аллаг. І що б ви не витратили на шляху Аллага, вам сповна повернуть це, й не вчинять із вами несправедливо

61Якщо вони оберуть мир, то обирай його й ти. І покладай сподівання на Аллага. Воістину, Він — Всечуючий та Всезнаючий

62Та якщо вони захочуть зрадити тебе, то, воістину, достатньо тобі Аллага! Це Він підтримав тебе Своєю допомогою та віруючими

63і з’єднав їхні серця. Навіть якби ти витратив усе, що на землі, то не з’єднав би їхніх сердець. Це Аллаг з’єднав їх! Воістину, Він — Всемогутній, Мудрий

64О Пророче! Достатньо для тебе Аллага й віруючих, які йдуть за тобою

65О Пророче! Спонукай віруючих до боротьби! Якщо серед вас буде двадцять витривалих, то вони переможуть дві сотні; а якщо таких буде сотня, то вони переможуть тисячу невіруючих, адже ті — люди, які не розуміють

66Але нині Аллаг бажає для вас полегшення, знаючи, що ви слабкі. Тож якщо буде серед вас сотня витривалих, то вони переможуть дві сотні; а якщо таких буде тисяча, то, з дозволу Аллага, вони переможуть дві тисячі. Воістину, Аллаг — із витривалими

67Не годиться пророку брати полонених, доки він не підкорить тих, хто на землі. Ви бажаєте прикрас земного життя, а Аллаг бажає життя наступного. Аллаг – Всемогутній, Мудрий

68Якби перед тим не було припису Аллага, то ви б зазнали великої кари за те, що взяли.[LXXXVII]

69Споживайте з того, що ви захопили як здобич, дозволену й добру. І бійтеся Аллага. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний

70О Пророче! Скажи полоненим, які знаходяться в руках ваших: «Аллаг знає про добро в ваших серцях. Він дарує вам краще за те, що у вас відібрали та простить вас. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!»

71Та якщо вони захочуть зрадити тебе, то вони зрадили Аллага ще раніше, але Він дарував [вам] владу над ними. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий

72Воістину, ті, які увірували, переселилися й боролися на шляху Аллага, жертвуючи своїм майном і душами, і ті, які дали притулок іншим і допомагали їм — спільники одне одному! А ті, які увірували й не переселилися, не можуть бути вашими приятелями, поки не переселяться! Якщо вони проситимуть у вас допомоги в справах релігії, то допоможіть їм, але не проти людей, із якими ви маєте договір. Воістину, Аллаг бачить те, що ви робите![LXXXVIII]

73Ті, які не увірували, приятелюють одне з одним. Якщо ви не зробите так само, на землі постане смута й велике безчестя

74А ті, які увірували, переселилися й боролися на шляху Аллага, і ті, які дали притулок іншим і допомагали їм — справжні віруючі! На них чекає прощення й щедрий наділ

75А ті, які увірували пізніше, переселилися й боролися поряд із вами — одні з вас. Але родичі ближчі одне одному згідно з Писанням Аллага. Воістину, Аллаг — про кожну річ Знаючий![LXXXIX]