89. Аль-Фаджр

1Клянуся світанковою зорею

2Клянуся десятьма ночами

3Клянуся парним і непарним

4Клянуся ніччю, коли минає вона

5Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної

6Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами

7З Ірамом, володарем колонад

8подібних яким не було створено в усіх землях

9З самудитами, які розсікали скелі в долинах

10З Фірауном, володарем списів

11Вони порушували дозволене на землях

12і збільшували на них безчестя

13Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї

14Воістину, Господь твій — на варті

15Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій»

16І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»

17Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт

18І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка

19жадібно поглинаєте спадок

20і любите багатство любов’ю сильною

21Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох

22і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —

23наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та

24І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»

25Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він

26І не скує ніхто так, як скує Він

27О ти, душе, що заспокоїлася

28Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість

29І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого

30І увійди до раю Мого