75. Аль-Кіяама

1Ні! Клянуся Днем Воскресіння

2Ні! Клянуся душею, яка дорікає

3Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток

4Та ж ні! Ми зможемо вирівняти навіть пальці її

5Та ж ні! Людина бажає грішити й надалі

6Запитує, коли настане День Воскресіння

7Коли закотяться очі

8місяць накриє темрява

9а сонце й місяць поєднаються

10У той День людина скаже: «Куди тікати?»

11Та ж ні, немає схованки

12У той День притулок буде біля твого Господа

13У той День людину сповістять про те, що вона собі приготувала та що лишила по собі

14Але людина сама буде свідком проти себе

15хоча б і намагалася виправдатись

16Не повторюй його, намагаючись швидше запам’ятати

17Нам належить зібрати його та прочитати

18Коли Ми прочитаємо його, то читай його й ти

19А далі Нам належить пояснити його.[CDLX]

20Та ж ні! Ви любите скороминучість

21і нехтуєте життям наступним

22Деякі обличчя у той День будуть сяючими

23дивлячись на Господа свого

24А інші обличчя у той День будуть засмученими

25думаючи, що із ними трапиться лихо

26Та ж ні! Коли підступить смерть

27то скажуть: «Чи знайдеться лікар?»

28Людина зрозуміє, що прийшла розлука

29Нога зійдеться з ногою.[CDLXI]

30У той День людину приженуть до Господа твого

31Вона не вірила й не молилась

32сприйняла істину як брехню та відвернулась

33а далі погордо вирушила до своєї родини

34Горе тобі, горе

35І ще раз: горе тобі, горе

36Невже людина думає, що вона залишена без нагляду

37Невже вона не була краплею сім’я, що ллється

38А потім — кров’яним згустком; Ми створили її та розмірили

39зробивши з неї пару: чоловіка та жінку

40То невже Він не спроможний оживити померлих