74. Аль-Муддаттхір

1О закутаний

2Вставай та застерігай

3Звеличуй Господа свого

4очисти свій одяг

5уникай мерзоти[CDLIX]

6та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше

7Заради Господа свого будь терплячим

8Коли засурмлять у ріг –

9той важкий День

10не буде легким для невіруючих

11Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком

12кому дарував велике багатство

13та синів, які знаходяться поряд із ним

14для кого розкрив усе

15Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше

16Ні! Він заперечує Наші знамення

17тож Я ускладню його шлях

18Він усе обдумав та розрахував

19Нехай він згине — як він усе розрахував

20Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував

21Потім він замислився

22далі нахмурився та насупився

23а потім відвернувся та загордився

24І сказав: «Це — лише переказане чаклунство

25Це лише слово людини!»

26Ми вкинемо його в пекельне полум’я

27А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я

28Воно не обминає та не залишає

29спалюючи шкіру

30Над ним — дев’ятнадцять

31Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей

32Ні! Клянуся місяцем

33Клянуся ніччю, коли вона відступає

34Клянуся зорею, коли вона займається

35Воістину, це — одна із найвеличніших справ

36яка застерігає людство

37тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад

38Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула

39окрім людей, які праворуч

40які в райських садах розпитують одне одного

41про грішників

42«Що привело вас у пекельне полум’я?»

43Ті скажуть: «Ми не були серед молільників

44не годували бідняка

45та разом з іншими вдавалися до пустослів’я

46Ми вважали Судний День брехнею

47доки не прийшла до нас впевненість»

48Їм не допоможе заступництво заступників

49Чому ж вони відвертаються від нагадування

50наче перелякані віслюки

51які втікають від лева

52Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої

53Ні! Вони не мають страху перед наступним життям

54Ні! Воістину, це — нагадування

55І хто захоче, той згадає його

56Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення