68. Аль-Калам

1Нун. Клянуся калямом і тим, що пишуть

2Ти не є божевільним за милістю Господа твого

3Воістину, тебе чекає невичерпна винагорода

4І, воістину, ти — доброго звичаю

5Побачиш і ти, побачать і вони

6кого саме зачаклували

7Воістину, твій Господь краще знає тих, хто збився з Його шляху, і Він краще знає тих, хто йде шляхом прямим

8Не корися тим, хто звинувачує тебе в брехні

9Вони бажають, щоб ти йшов на поступки, тоді пішли б на поступки й вони![CDXLVIII]

10Не корися жодному мерзотнику, який дає багато клятв

11хулителю, який поширює плітки

12жадібному до благ, порушнику, грішнику

13жорстокому, який ще й вихваляє себе

14навіть якщо в нього буде багатство й сини

15Коли йому читають Наші знамення, він говорить: «Казки давніх народів!»

16Ми затавруємо його товстий ніс

17Воістину, Ми випробували їх так, як випробували власників саду, коли ті заприсяглись, що зранку неодмінно зірвуть плоди

18але не промовили застереження.[CDXLIX]

19Але вночі, коли вони спали, сад вразила кара твого Господа

20І зранку сад був схожий на темну ніч

21На світанку вони почали гукати одне одного

22«Ходіть на ваше поле, якщо ви прагнете зібрати плоди!»

23Ось вони рушили туди, нашіптуючи одне одному

24«Не впускайте туди сьогодні жодного бідняка!»

25Вони йшли туди з наміром, впевнені в своїх силах

26Але коли вони побачили сад, то сказали: «Невже ми заблукали

27Та ж ні! Ми зазнали втрат!»

28Найкмітливіший серед них сказав: «Невже я не говорив вам, що треба було прославити Аллага?»

29А ті відповіли: «Преславний Господь наш! Ми були несправедливими!»

30Вони звернулись одне до одного, дорікаючи

31«Горе нам! Ми були порушниками

32Можливо, наш Господь дарує нам щось краще за це. Воістину, Ми звертаємось до Господа свого!»

33Ось такою є кара, а в наступному житті кара буде ще сильнішою! Якби вони лише знали

34Воістину, богобоязливих у їхнього Господа очікують сади насолоди

35Невже Ми прирівняємо покірних до грішників?[CDL]

36Що з вами? Як ви судите

37Невже у вас є писання, звідки ви вивчили

38що матимете собі все, що захочете

39Невже у вас є Наші клятви — тривалістю до Дня Воскресіння! — що ви матимете собі все, що вирішите

40Запитай у них, хто зможе за це поручитись

41Невже в них є спільники? Тож нехай приведуть своїх спільників, якщо вони говорять правду

42У той День, коли стане видно ногу, їх закликатимуть до поклону, але вони не зможуть цього зробити.[CDLI]

43Їхні погляди впадуть додолу; їх вразить приниження! Але ж їх закликали до поклону ще тоді, коли вони були в безпеці

44Залиш Мене з тими, хто вважає цю розповідь брехнею. Ми поступово затягнемо їх у кару так, що вони цього й не відчують

45Я дарував їм відстрочку; воістину, хитрощі Мої непорушні

46Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами

47Невже поряд з ними — потаємне, яке вони записують

48Терпи ж, поки не прийде рішення Господа твого. Не будь схожим на людину в рибі, яка кликала [Господа], стримуючи печаль.[CDLII]

49Якби його не сягнула милість від Господа, то його викинуло б на пустельну землю, і він був би гідний докору

50Але Господь обрав його та зробив одним із праведників

51Невіруючі ладні збити тебе своїм поглядом, коли чують нагадування. І говорять: «Воістину, він — божевільний!»

52Але це — лише нагадування для жителів світів