32. Ас-Саджда

1Аліф. Лям. Мім

2Писання, зіслане — безсумнівно — від Господа світів

3Чи вони говорять: «Він вигадав його!»? Та ж ні, це — істина від Господа твого, щоб ти застерігав людей, до яких раніше за тебе не приходив застерігач. Можливо, вони підуть прямим шляхом

4Аллаг — Той, Хто створив небеса, землю і те, що між ними, за шість днів, а потім утвердився на троні. Немає у вас, крім Нього, ні покровителя, ні заступника! Невже ви не замислитеся

5Він керує всіма подіями з неба до землі, а потім вони сходять до Нього протягом дня, який триває тисячу років за вашою лічбою

6Такий Той, Хто знає потаємне й відкрите, Всемогутній, Милосердний

7Який створив кожну річ якнайкраще й почав творити людину з глини

8створив її нащадків із краплі жалюгідної рідини

9а потім розмірив [людину] та вдихнув у неї від Нашого Духу. Він дарував вам слух, зір і серця. Мало ж ви дякуєте

10Вони запитують: «Невже, коли ми загубимось у землі, то постанемо в новому творінні?» Та ж ні, не вірують вони в зустріч зі своїм Господом![CCCXXVIII]

11Скажи: «Вас забере ангел смерті, який має над вами опіку. А потім вас повернуть до вашого Господа!»

12Якби ж ти бачив, як грішники схилять голови перед своїм Господом: «Господи наш! Ми побачили й почули. Поверни нас і ми будемо робити добро! Воістину, тепер ми впевнені!»

13Якби Ми побажали, то вказали б кожній душі прямий шлях, але справдиться слово Моє: «Я неодмінно наповню геєну джинами й людьми — усіма!»

14Скуштуйте за те, що ви забули про свою зустріч із цим вашим Днем. Воістину, і Ми забули вас! Скуштуйте вічної кари — за те, що робили ви

15Віруючі в Наші знамення — тільки ті, які, коли їм про них згадують, падають ниць, прославляють хвалою свого Господа й не вивищуються

16Вони підводяться зі своїх лож, щоб кликати Господа свого зі страхом і надією, жертвуючи те, чим Ми наділили їх

17Жодна душа не знає, яка насолода очей прихована для них за те, що вони робили

18Невже віруючий такий самий, як і нечестивець? Ні, не рівні вони між собою

19Для тих, які увірували й робили добро, сади раю стануть гостинним притулком — за те, що робили вони

20А притулком для нечестивців буде вогонь. Щоразу, коли вони бажатимуть вийти звідти, їх повертатимуть. Скажуть їм: «Скуштуйте вогняної кари, яку ви вважали брехнею!»

21Окрім великої кари, Ми дамо їм спробувати й кару малу — можливо, вони повернуться![CCCXXIX]

22Хто ж несправедливіший за того, кому нагадали про знамення Нашого Господа, а він відвернувся від них? Воістину, Ми помстимося грішникам

23Ми дарували Мусі Писання, тож не май сумніву щодо зустрічі з Ним! І Ми зробили його дороговказом для синів Ісраїля![CCCXXX]

24Ми поставили серед них провідників, які за наказом Нашим вели інших прямим шляхом — за те, що ті були терплячими та впевненими в Наших знаменнях

25Воістину, в День Воскресіння твій Господь розсудить між ними в тому, про що вони сперечалися

26Невже не вказало їм прямого шляху те, скільки поколінь Ми знищили раніше — а вони ходять по їхніх житлах! Воістину, в цьому — знамення! То невже вони не прислухаються

27Невже вони не бачать, що Ми проливаємо воду на суху землю й виводимо нею посіви, які їсть і ваша худоба, і ви? Невже вони не поглянуть

28Вони скажуть: «Коли ж прийде той Суд, якщо ви правдиві?»

29Скажи: «У День Суду невіруючим не принесе користі віра їхня, і не буде їм відстрочки!»[CCCXXXI]

30Відвернися від них і чекай, адже чекають і вони