Християнство
назад

ПСАЛЬМА 137 · На ріках вавилонських

1Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.

2На вербах її повішали ми псалтирі наші.

3Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: „Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!‟

4Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?

5Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!

6Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!

7Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!

8О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.

9Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!

джерело: Біблія

WEBREATH · 11:11

«He himself gives everyone life and breath and everything else» — Acts 17:25

Breath is one for all: everyone lives by it, whoever they are and whatever they believe. Every day at 11:11 local time people stop for sixty seconds, breathe, and thank GOD for the breath — each in their own words, each within themselves. In that minute we are One Breath.

WEBREATH — the Minute at 11:11, your own local time — we are One Breath