II. ПОСЛАННЄ СЬВ. АПОСТОЛА ПАВЛА ДО СОЛУНЯН 3 · Прохання про молитву

1На останок, молїтесь, браттє, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,

2і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.

3Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.

4Уповаємо ж у Господї про вас, що що ми вам повелїваємо, ви робите і робити мете.

5Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.

6Повелїваємо ж вам, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.

7Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,

8анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас:

9не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам.

10Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть.

11Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся.

12Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.

13Ви ж, браттє, не втомлюйтесь, роблячи добре.

14Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.

15Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.

16Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всїма способами. Господь із усїма вами.

17Витаннє моєю рукою Павловою, котре єсть знак у всякому посланню; так пишу:

18Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.